Є тема, про яку письменники не люблять говорити. А саме — звідки ж насправді беруться ідеї та сюжети? Зазвичай або відмовляються й відбріхуються, що вони просто все вигадують самі, або починають натякати на якесь натхнення, що приходить згори. Але правда полягає в тому, що жоден письменник взагалі нічого не пише сам.
Тут працюють зовсім інші істоти. Наприклад, частину книг мені продиктував жахливий тип у жовтій масці, частину навуркотів кітеня із золотою цяточкою на шиї, а історії, що увійшли до цього збірника, вигадав маленький зелененький гоблін, який живе в моєму правому черевику. Він часто вигадує всяке таке — а я уважно слухаю та записую. У лівому черевику у мене теж живе гоблін — але його я не слухаю. Він таке лепече…
Зміст
Штучний мозок 00:32:34
Гості з Центавра — 01:07:10
Ревізія — 00:51:10
Гоблін — 00:11:38
Дар Анхра-Майнью — 00:19:08
Двоногий прямоходящий — 01:18:54
Дитинство архімадів — 01:49:03
Кар’єра — 01:28:38
Вибрані — 00:10:08
Тіні не вміють говорити — 00:43:32
Двадцять другий день — 00:42:28
Одна тисячна — 00:12:11
Людоєд-єд-єд — 00:07:51
Марсіани давно вимерли — 00:10:40
Маріонетка — 00:11:36
Машина для запису снів — 00:46:16
Мініатюри — 00:04:58
Мій герой — 00:12:40
Морозна ніч — 00:17:24
Поганий фільм — 00:12:43
Повелитель Тьми — 00:05:19
Підземелля — 00:28:11
Останній велетень — 00:38:44
Привид у гостях — 00:47:48
Прокляття — 00:20:06
Розбиті дзеркала — 00:24:03
Розмір має значення — 00:22:35
Спляча красуня — 00:07:57
Століття, якого не було — 00:26:15
Настав 2060 рік… — 00:16:24