Оповідання

Садастор (Sadastor) (1930)
Оповідь про давні мандри демона Шарнадиса, який опинився на згасаючій планеті Садастор. Там, серед планети, що гине, в єдиній долині, яка вціліла, Шарнадис виявив пересихаючу водойму, а в ній — сирену Луспіал, яка раніше заманювала й губила моряків. Сповнений співчуття демон пропонує сирені перенести її на іншу планету. Але підступна спокусниця відмовляє в допомозі, воліючи загинути разом зі своїм світом...

Друга тінь (The Double Shadow) (1933)
«Моє ім’я — Харпетрон, так називали мене в Посейдонії, але навіть я сам, останній і найкращий з учнів мудрого Авікта, не відаю, як мене зве­щено перетворитися завтра».
Через три роки після того, як Харпетрон став учнем мага Авікта, тому в руки потрапила пластина, всіяна дивними письменами — така, що належала колись Зміїному народові. Довго маг намагався прочитати ряди дивних знаків. Зрештою йому це вдалося. І хоча мета закляття магів Зміїного племені залишалася незрозумілою, Авікт вирішив випробувати його. Він не припускав, чим закінчиться цей експеримент...

Звір Аверуана (The Beast of Averoigne) (1933)
Історія про те, як давній перстень гіперборейського чаклуна Ейбона допоміг астрологу й чарівнику Луку де Шадроньє перемогти хижого вампіра, який прибув на кометі й щовечора спускався на Землю в пошуках нових жертв...

Уббо-Сатла (Ubbo-Sathla) (1933)
Пол Трегардис купив у антикварній крамниці тьмяно мерехтливий матовий кристал. В Книзі Ейбона він читав про нього — цілком можливо, що цей камінь колись належав гіперборейському магові Зону Мезамалеху. У ньому чаклун споглядав безліч картин, що зображали минуле Землі, однак відомостей про те, що маг бачив, майже не лишилося. Трегардис вирішив перевірити, чи це справді той самий камінь...

Колос з Ілурії (The Colossus of Ylourgne) (1934)
Утікаючи від переслідувань інквізиції, алхімік і некромант Натері сховався разом із послідовниками у провінції. Він уже старий, і залишки свого величі, що згасає, витрачає на помсту всім. Він піднімає мерців і збирається з їхніх тіл збудувати гігантського голема, у якого планує переселитися після своєї неминучої смерті...
Один із колишніх учнів Натері — Гаспар де Норд — вступає з ним у протистояння...

Явлення смерті (The Epiphany of Death) (1934)
Томерон із двома зношеними глухонімими слугами мешкав у напівзруйнованому родинному маєтку неподалік від міста Птолемі­да. Він рухався повільною, задумливою ходою людини, що живе спогадами й мріями, і часто говорив про людей, події та ідеї, давно віддані забуттю, а одного разу попросив супроводити його до родинної усипальниці…