«Виправдання: на цих оповіданнях я вчився писати. Тут усі вони, написані з двадцяти трьох років. Дещо навіяне бандитськими дев’яностими, десь — тим трешем, яким була наше життя. Важливо! Є відверті 18+! Непристойна лексика, відверті сцени, насильство. Я попередив! А що далі? А далі більше півсотні мережевих оповідань, написаних від початку нульових і до сьогодні. Кожне — маленький зріз життя, один кадр із мільярда історій пострадянського суспільства. Як і в російський алфавіт, до книги прокралися кілька «небукв»: твердий і м’який знаки, «і коротке». Але не лише: веселими й напівреальними, а то й зовсім фантастичними, часом хуліганськими — такими виявилися деякі сторінки збірки. Усі ці історії та замальовки викладалися в мережі на різних літературних майданчиках. Я їх трішки перемішав, тобто вони розміщені не в порядку написання. Під кожним оповіданням вказано рік, коли текст народився. Усі вони написані за один присіст…»