Розповідь про семох повішених (збірник)

Леонід Андрєєв був яскравим письменником російського Серебряного віку, який у молодості страждав від бідності й голоду. Його твори відображають усі страждання, які він пережив. У своїх оповіданнях він створює жахливих персонажів — замінників монстрів: звичайних людей, які можуть бути страшнішими за будь-якого монстра. У цій книзі зібрані твори, в яких герої стають заручниками долі та страждають від ненависті, гніву й безпорадності. В цих оповіданнях важливими темами є життя і смерть, психологія та співпереживання героям. До книги ввійшли оповідання «Мовчання», «Немає прощення», «Темрява», «Думка», «Привиди», «Правила добра» і «Чемоданов», а також повісті «Життя Василя Фивейського» та «Оповідь про сімох повішених».