Рай приречених

Здавалося, це місце було прокляте Богом. У зимові місяці сюди майже ніхто не приїжджав, шосе проходило доволі далеко, рейсові автобуси не ходили, а випадкові машини інколи тільки наважувалися звернути з головної дороги, щоб дістатися в негоду до цього маленького поселення з таким кумедним і трохи дивним іменем — Умбаки. Це був єдиний на півдні країни лепрозорій, де хворі на проказу жили й помирали. Або інакше кажучи — прокажені, ті самі, яких Бог відмітив, пославши їм подібну прокляту хворобу. Ніхто не знав, чому й як вона зароджується в організмі людини. Лікарі та санітари, що працювали тут десятиліттями, не боялися її, ніби змовлені. Вона не передавалася жодним шляхом: ні через одяг хворих, ні через спілкування з ними. Не передавалася навіть унаслідок випадкових контактів, які інколи траплялися між хворими та людьми, що працювали тут. Не передавалася ніяк. Але не всім…