Герої Лени Елтанг завжди трохи бездомні. Те, де вони мешкають, і відчуття домашності їм заміняє світова культура. Можна сказати, що вони з парадоксальною буквальністю втілюють мандельштамівську формулу про те, що еллінізм — це «пічний горщик». Так відгукнувся критик Ігор Гулін про один із текстів автора. Нова книга Елтанг продовжує традицію: це не лише класичний роман про російську письменницю, яка потрапила в небезпечну історію на чужій землі, і не лише детективна драма, в якій є злочин і покарання. Перш за все це дорожні нотатки ескапістки, загубленого європейця, людини тверезого розуму, але повної безрозсудства; це щоденник романтика, який занурює нас у простір свідомості героя, що живе одночасно в двох вимірах: у суб’єктивно сприйнятій соціальній реальності та в просторі персонального міфу.