«Задоволений, майже щасливий…» — книга для тих, хто, втомившись від задушливої атмосфери мегаполіса з його бетонними дорогами та кар’єрними сходинками, нудьгує за щирістю й красою.
Роман присвячений нашим сучасникам, які не прийняли систему споживчих цінностей і залишилися на боці людяності й добра. Головний герой — Іван, обдарований душевною чутливістю молодий чоловік — відстоює свою незалежність від шаблону. Без суперечок і боротьби, самим своїм життям він прагне зберегти право не брати участі в Суєті. Його покликання — співчутлива симпатія до людей, тварин, природи, дрібниць життя. Але за мірками суспільства він — невдаха, який запізнився на всі поїзди. Навіть найрідніші люди вимагають від нього переоцінки цінностей…
Брак доброти — біда сучасної літератури. У книзі Ольги Покровської доброта є — як є й щемке відчуття любові до світу з усіма його недосконалостями, і драматичний пошук гармонії. Свіжа, поетична мова автора дає читачеві змогу повністю розчинитися в світі роману — відчути аромат кави й грінок, відчути на щоках мокрий сніг і приголомшено завмерти разом із героєм перед явищем першої весняної відлиги.