П'ять жінок, що віддалися коханню

Іхара Сайкаку, видатний японський поет і письменник, був визнаний класиком ще за життя завдяки неймовірному таланту до імпровізації, за що його назвали «майстром двадцяти тисяч рядків». Він став основоположником жанру укійо-зосі, але особливо прославився через кьосєку-моно—твори, присвячені коханню. Сайкаку майстерно передав світ пристрасті й задоволень, зображуючи життя Японії свого часу з його високими та низькими сторонами, тим самим підносячи історії про кохання до рівня серйозної літератури.

«П’ять жінок, відданих коханню» — цикл оповідань про п’ять жінок, які, керуючись почуттями, порушують сімейні устої та конфуціанські норми, свідомо обираючи шлях, що може привести їх до смертного вироку за подружню зраду.

«Історія любовних пригод самотньої жінки» — одне з найвідоміших творів Сайкаку. Це відверте зізнання старої відлюдниці, яка пройшла шлях від витонченої куртизанки до вуличної спокусниці, проживши життя, сповнене кохання й насолод.