Врятувати себе, рятуючи іншого. Головний меседж нового роману Ксенії Буржської «Шляхи сполучення» — у ньому тісно переплітаються дві епохи: 1936 і 2045 роки — історична утопія молодої радянської держави та жорстка антиутопія майбутнього.
Ніна в 1936-му — дружина комісара Народного комісаріату шляхів сполучення та подруга «ворогів народу». Ніна в 2045-му — штучний інтелект, який закохався в розробника нейромереж на службі тоталітарної держави. Що спільного в цих двох Нінах? Обидві — і людина, і машина — здатні врятувати життя дитини, йдучи наперекір закону й власному призначенню.