Монографію присвячено вивченню путівника --- одного з найбільш затребуваних книжкових жанрів. Визначено його функції, стильові межі, особливості побутування в російській провінції другої половини XIX -- початку ХХ ст. Уперше путівник розглядається як поліфункціональний феномен масової культури. Окрім усіма визнаної довідкової функції, досліджується його роль у формуванні стереотипів туристичної поведінки; у створенні специфічних конструктів масової культури --- туристичних пам’яток; в іміджуванні територій тощо.
Дослідження здійснено на матеріалі провінційних путівників по п’яти макрорегіонах Росії: європейська Північ, Крим, Поволжя, Сибір, Урал. Зібрана в них інформація дає уявлення про стереотипи, думки, оцінки, територіальні рефлексії, властиві регіональній спільноті на певному історичному етапі.
Книга адресована не лише історикам і культурологам, а й широкій аудиторії --- усім, хто цікавиться феноменом масової культури та її невід’ємною частиною --- туризмом.