— Ідеалістка, пізня наречена, яка ще не народила, — сказав той, від кого я хотіла дитину.
Я мріяла про сім’ю та дітей, а натомість він переклав на мене свої проблеми.
Мамою мені не стати, змирилася я, з горя завалилася на чужу вечірку, напилася й уперше в житті провела ніч із незнайомим чоловіком.
Тепер я вагітна, і все, що знаю про батька дитини, — в якому будинку він живе. Ні імені, ні прізвища, ні навіть номера квартири — моя п’яна голова не втримала це в собі.
— У цьому будинку живе батько моєї дитини, — у відчаї кажу я в камеру охоронюваного висотного будинку.
— Та добре ж, як же вас таких тут кожного дня, — розвеселився охоронець.
За паркан мене не пустили. Перспектива стати не лише пізньою матір’ю, а й бідною (дякую колишньому) виразно забрезгла на горизонті. Але… усе це було б занадто просто.
Зустріч із майбутнім татом попереду!