Подорож до Індії та Цейлону

Внесок Івана Павловича Мінаєва в науку настільки значний, що навіть просте перерахування найвищих заслуг ученого зайняло б не одну сторінку. Мінаєва по праву вважають засновником російської індології; він став першим російським ученим, який побував у Бірмі; він провів одне з перших етнографічних досліджень корінного населення Цейлону (Шрі-Ланки). Вивчення буддизму зробило Івана Павловича відомим у високих наукових колах — до нього, принаймні в Росії, ніхто не підходив до дослідження цієї світової релігії з такою ретельністю. Виявив себе Мінаєв і як філолог: він розробив власний оригінальний варіант класифікації мов, створив одну з перших у Європі фонетику й морфологію мови пали.

У цій книзі, яка вперше стає доступною вітчизняному читачеві майже через 140 років із часу написання, І. П. Мінаєв докладно й із любов’ю розповідає про далекі екзотичні країни — Індію та Цейлон. Російський мандрівник розумів Індію значно краще, ніж ті англійці, які її колонізували, а її історію знав глибше за більшість найосвіченіших місцевих мешканців. Не дарма Л. Н. Толстой з особливим інтересом вивчав працю Мінаєва; ця книга з численними помітками займала почесне місце в особистій бібліотеці письменника. Таке проникнення в саму сутність індійської культури є головною, незмінною цінністю публікуваної праці І. П. Мінаєва і для сучасного читача.