Александра Давид-Неель (1868–1969) — співачка, поетеса та композитор — у свої 43 роки несподівано для всіх залишає паризьку оперну сцену, щоб вирушити до Індії. Чотирнадцять років вона мандрувала просторами буддійського Сходу. Жила в Бірмі, бувала в Японії, Кореї, Китаї і, звісно ж, у країні своєї мрії — Тибеті. Тибет, "Країна богів", одна з головних метафізичних чакр планети, сакральний полюс, де земля зустрічається з небом, де традиційне Знання збереглося в своїй первозданній чистоті, де всі — монахи й розбійники, аскети й шамани — шукають безсмертя. Саме там Давид-Неель стала ученицею Далай-лами, і саме там вона здобула глибоку повагу буддистів та ламаїстів Сходу.
Що спонукало її оселитися серед тибетських лам і чаклунів усіх мастей, як вона постигала теорію та практику місцевих містиків-окультистів, а також про дивовижні обставини повного пригод мандрівництва в Країну Снігів — про все це розповідає справжня книга, яку поціновувачі вважають своєрідною енциклопедією побуту, філософських учень і народних вірувань тибетців.