Порожні кімнати

Ден міцно випив, а ближче до півночі сів за кермо. Темний холодний ліс підступав до шосе з обох боків. Приморожене повітря свистіло на дзеркалах заднього виду. Водій лише на мить прикрив очі. А коли розплющив — побачив людину, яка не поспішаючи переходила дорогу… гальмувати було пізно. На чорному асфальті лишилися лише криваві смуги. Тіла Дена він не знайшов.

Через два роки він отримав анонімного листа — запрошення на зустріч у місто-привид Хорслейк, у покинуту садибу, яку місцеві називають «Відьоминим домом». Інакше незнайомець обіцяв розголосити подію на нічній дорозі…