«Пташина скринька» — миттєвий знімок божевільного світу, темна казка, яка переслідуватиме вас аж до останнього слова!
Воно чекає на вас за порогом. Воно… щось жахливе, щось таке, на що в жодному разі не можна дивитися. Бо один лише погляд на цю істоту—цей пристрій? цю людину?—грожить безумством і загибеллю.
Людство перестало існувати. Купка вцілілих ховається в покинутих будинках із закритими вікнами, не наважуючись вийти назовні. Мелані, мати-одиначка з двома дітьми, нарешті вирішує втекти зі свого дому-тюрми — туди, де, за чутками, ще є люди, туди, де безпечно. Їй доведеться пройти жахливе випробування: двадцять миль униз річкою у ненадійному човні, із зав’язаними очима, покладаючись лише на гострий слух своїх малюків. Дітей чотирьох років, які росли й вчилися розрізняти звуки в темних тісних кімнатках.
Одна помилкова дія — і вони приречені. Поруч хтось ходить, за ними постійно хтось стежить — звичайна тварина чи монстр?