До цього збірника «Проза. Поезія» увійшли найкращі твори класика російської літератури Івана Олексійовича Буніна — одного з найбільших майстрів новели в російській літературі та видатного поета. У 1933 році він став першим росіянином-лауреатом Нобелівської премії з літератури «за правдивий художній талант, з яким він у прозі відтворив типовий російський характер», уже перебуваючи в еміграції. Його твори цінні для нас не лише змістом, а й блиском російської мови, яку Іван Олексійович любив і не забув в еміграції, і якої нам сьогодні так не вистачає.
Зміст:
1. Оповідання:
Антонівські яблука
Мітін кохання
Суходол
Захар Воробйов
Пан із Сан-Франциско
Брати
Лірник Родіон
Граматика кохання
Темні алеї
Чистий понеділок
Сонячний удар
Легке дихання
Іда
Цифри
2. Обрані вірші:
З кожним днем стають свіжішими й молодшають сосни…
Три ночі
Після повені
Блідне ніч…
Який теплий і темний світанок…
Усе темніше й кучерявіше зеленіє березовий ліс…
Солов’ї
Ще не згас у далечі захід…
Як димкою даль полів, закривши на пів години…
Немає сонця, але ясні ставки…
Ще не скоро ранок — не скоро…
Полями пахне, — свіжих трав…
У гостинну крізь сад і запилені гардини…
Біжать, біжать сторінки розкритої книги…
Останній джміль
І квіти, і джмелі, і трава, і колосся…
Оси́паються айстри в садах…
Листопад
Вечір
Петляє шлях у снігах, у широкому степу…
У полі, що від’їжджає
Морозне дихання заметілі…
Мороз
На вікні, срібному від інію…
Сутінки
Густий зелений ялиновий бір біля дороги
Прокинусь, прокинусь — за вікнами в саду…
Зимова ніч туманна й холодна…
Місяць