Суд через тінь осла. Тунель

Суд через тінь осла. Одного ранку зубний лікар Струтіон з Абдери найняв осла і в супроводі погонича Антракса терміново вирушив до свого пацієнта в інше місто. Стояла нестерпна спека. Лікар їхав на ослі, а погонич біг поруч. Минула ціла година, але на їхньому шляху не трапилося ні кущика, ні деревця, навколо — лише випалена трава, цвіркуни й сонце, немов вогненне колесо, що обпалювало на ходу і осла, і людей. У лікаря запаморочилося в голові, і він, уже нічого не тямлячи, зліз з осла та всівся в його тіні. Але погонич одразу ж зажадав додаткової плати за тінь тварини, про купівлю якої спочатку не йшлося. Отримавши відмову, Антракс повертається до Абдери й подає на Струтіона до суду. Поступово в судову тяганину втягується все місто, пристрасті сягають межі, і місто перетворюється на руїни. І все це через нещасливу тінь осла!
Тунель. Дія оповідання відбувається в поїзді, якому, однак, не судилося прибути на кінцеву станцію в Цюриху. Втративши керування, він із шаленою швидкістю мчить нескінченним тунелем у прірву. І лише один студент серед пасажирів поїзда, приреченого на загибель, які нічого не підозрюють, намагається його зупинити. Юнак усе розуміє і відкрито дивиться правді в очі: ’’Бог покинув нас, скинув униз, і тепер ми піднімаємося до нього’’.