— Ти мені набридла. Я більше не хочу бути з тобою, — заявляє він, скуйовджуючи волосся.
— У якому сенсі? — перелякано кидаю з рук мобільник.
— Прямим. Пограли в стосунки — і досить. Мені стало нудно, — він відвертається і дивиться на мене, ніби я порожнє місце.
Єгоре, що відбувається? Ти ж казав, ми навіки… Ти обіцяв!— А ти, наївна дурненька, завжди віриш тому, що повісили тобі на твої милі вушка?
— Підлець… — шепочу беззвучно, дивлячись, як мій світ розсипається вщент.
Жорстка усмішка, клацання дверей — і я залишаюся сама.
***
Він так хотів бути зі мною, так гарно доглядав, захищав — що я повірила. Я закохалася вперше в житті. А він розважився й кинув, як набридлу іграшку, чудово розуміючи, що вдома мене розірвуть, якщо дізнаються про близькість із хлопцем. А вони дізнаються…
Що ж мені тепер робити?