Просте життя

«…Я завжди була горда й уперта. Та й що казати — якби я була покірною, то, мабуть, не вміла б постояти за себе, і тоді, можливо, мене б і не було тепер на світі. Бо я була “державна”, із Виховного дому, а “державні діти” — поки виростуть — можуть стільки натерпитися. Їх віддають ще малюсінькими в село — тут поруч із Петербургом, більше до чу́хнів; добре, якщо трапиться добра нянька; а в іншої своїх п’ятеро людей — де ж турбуватися про чужу дитину…»

Авторка: Зінаїда Гіппіус