1960-ті роки. Село Матьора, що стоїть на острові посеред Ангари, піде під воду через будівництво Братської ГЕС. Багато хто, переважно старики, не хочуть покидати місце, де провели все життя. Вони сприймають затоплення села й переселення як зраду пам’яті предків, похованих на цій землі. А молоде покоління вірить, що, виїхавши в місто, знайде там краще життя.