«Прощання з Матйорою» — своєрідна драма народного життя. Тут ідеться про людську пам’ять і вірність своєму роду.
Дія повісті відбувається в селі Матйора, яке от-от має загинути: на річці зводять греблю для будівництва електростанції, тож «вода в річці й річечках підніметься й розіллється, затопить… звісно, Матйору». Доля села вирішена. Молодь без вагань їде в місто. У нового покоління немає потягу до землі, до Батьківщини — воно все прагне «перейти на нове життя». Безумовно, те, що життя — це постійний рух, зміна, і не можна залишатися нерухомим в одному місці століття, що прогрес необхідний. Але люди, які вступили в епоху НТР, не повинні втрачати зв’язок зі своїми коренями, руйнувати й забувати вікові традиції, перекреслювати тисячі років історії, помилками якої їм би слід було навчатися, а не робити власних — інколи непоправних.