«Прощай, Гульсари!» — розповідь про долю та внутрішню трагедію головного героя, киргизького селянина Тананбая. Перед читачем проходить уся його непроста, але чесна біографія: він не втрачає віри та любові до життя, приймає найважчі випробування й здобуває нелегкі перемоги. Саме роки позбавлень і боротьби загартували його характер, зміцнили його на дорозі добра й справедливості. Довгий час поруч із Тананбаєм був буланий інохідний кінь Гульсари, широка грудь якого «довірливо відкрита вільному степовому вітру». Не випадково Айтматов виніс ім’я коня в заголовок: автор уловив співзвуччя в натурі людини та її вірного супутника — однакові благородство й відданість, прямота й стрімкість, відвага без вагань і безкорисливість.