Ключова праця Канта, яка відкриває основи метафізики та критичного ідеалізму — підґрунтя західної філософії.
У цьому творі філософ викладає складні ідеї, що допомагають краще зрозуміти його знамениту «Критику чистого розуму», і зануритися в глибини європейської філософської традиції.
Іммануїл Кант (1724–1804) — один із провідних мислителів епохи Просвітництва, засновник німецької класичної філософії, творець критичного ідеалізму, який зробив вирішальний внесок у розвиток європейської філософської традиції.
У праці «Пролегомени до всякої майбутньої метафізики, яка зможе постати як наука» Кант розкриває предмет і завдання метафізики, попереджаючи розуміння «Критики чистого розуму».
До збірки також входять твори «Сни ясновидця, роз’яснені снами метафізики», де Кант дотепно й витончено критикує містика Сведенборга, та «Про форму й принципи чуттєво сприйманого та інтелігібельного світу».