Віктор Петрович Астаф’єв здійснив свій другий солдатський подвиг, коли ще раз, не ховаючись від страшних спогадів, пройшов всю Велику Вітчизняну війну на сторінках свого роману. Так вважають дослідники творчості Астаф’єва.
Ця книга — не лише бездоганне історичне джерело про війну; за словами історика, протоєрея Георгія Митрофанова, це «по-справжньому християнський, глибокий і милосердний погляд на людину — такий характерний для російської літератури». Сторінки жорстокого й кривавого роману В. П. Астаф’єва «Прокляті й убиті» (1992–1994), який критики вважають «останнім» романом про Велику Вітчизняну війну, читає протоєрей Костянтин Смирнов. Його теплий баритон, спокійна, навіть, можна сказати, велична інтонація виявляє милосердя й співчуття, закладені автором у підтекст.
Протоєрей Георгій Митрофанов ділиться враженнями про роман Астаф’єва — несподіваними, глибокими — вважаючи буття на війні вселенською катастрофою. Саме цим романом Астаф’єв підвів підсумок своїм роздумам про війну як про «злочин проти розуму». Ці матеріали доповнюють вірші про війну великих класиків XX століття — А. Твардовського, А. Ахматової та інших…