Через прокляття мене замкнули в башті, наклавши заборону показуватися будь-кому, доки я не випрошу прощення для свого роду — безжально забравши частину моєї пам’яті. Я мала мовчати й не допомагати тому гарному юнакові… Але я не змогла.
І чому мене так тягне до нього? Чому він мені ледь знайомий?
Я — спадковий принц, опора й надія Верглави. Моя доля давно розписана за мене. Після нещасного випадку я позбувся частини пам’яті, і батькові довелося самому обирати мені наречену. Але він поїхав за нею один. Усе йшло добре, аж доки я не звернув із протоптаної дороги… Хто ця лісова німфа? Невже відьма? Адже моє серце безнастанно тягнеться до неї…