Вікно камери, забране ґратами і закрите козирком, виходило на глуху стіну, тож здавалося, що сюди не приходить ранок, а є лише нескінченний вечір.
Ігор Корнєєв сидів на нарах голий по пояс. У камеру, розраховану на вісім чоловік, набили п’ятнадцять. Тому було тісно й задушливо.
За столом грали в доміно хлопці, розмальовані тату. Кримінальники. Хазяї камери.