Проєкт 9:09

Кажуть, що краще побачити щось самому, ніж неодноразово чути про це. Джеймисон Дивер упевнений у цій істині.

Хлопець захоплюється фотографією завдяки матері, яка навчила його відрізняти звичайні знімки від справжніх творів мистецтва, разом із ним вивчаючи знакові чорно-білі фотографії.

Через два роки після смерті матері одинадцятикласник Джеймисон, його батько й молодша сестра намагаються впоратися з втратою, але кожен це робить по-своєму та наодинці. Джей боїться, що спогади про матір стираються, особливо коли він мало не забув її день народження. Взявши в руки подарований матір’ю «Нікон», він починає фотографувати звичайних людей на вулиці в той самий час і в тому самому місці. Спершу це шкільний проєкт, але згодом він робить це вже для себе. Знімаючи випадкових перехожих, Джеймисон поступово змінює своє сприйняття світу й повертається до повноцінного життя.

Ця книга — глибоке дослідження пошуку себе, подолання втрати через творчість і усвідомлення того значення, яке можуть мати в процесі відновлення сім’я, друзі й навіть незнайомі люди. Вона дарує читачам упевненість і радість від можливості ділитися власним баченням.