Примарні гончаки

Коли в житті все йде по накатаній, дуже хочеться змін. Вирватися вранці з похмурої рутини, плюнути на зобов’язання й вирушити в захопливу подорож всесвітом. Мрії? Я теж так думала, поки одного дощового дня у лобове скло мого спортивного флаєра не постукав ... кіборг. Мрії стали реальністю, і тепер лише випадок знає, що чекає на мене попереду. Викрадення, шантаж і біль від зради чи все ж таки кохання? Шлях до щастя тернистий, але Бенстронги не звикли здаватися.

Перший варіант, що спав мені на думку, був найреальнішим з усіх можливих: звичайне викрадення з метою викупу. Мої прийомні батьки далеко не останні ларійці при владі, нестачі у фінансах не мають, і через це ми в дитинстві частенько потрапляли під удар охочих до легкої наживи. Нічого серйозного, але після такого досвіду я з відчаєм зрозуміла, що цього разу все йде зовсім не так. Мене не ховали. Відкрито вели крізь натовп повз реєстраційний стенд, наче намагаючись показати всім, що я прийшла сюди добровільно. Це лякало й змушувало нервувати ще сильніше. Хоча куди вже більше? Все, досить! Різко розвернувшись упівоберта, я висмикнула руку й побігла вглиб космопорту, плануючи загубитися в натовпі.