Притулок гніву і снів

1906 рік. Психіатрична лікарня Анджелтон… Ось уже п’ять років я тут, але все ще не можу згадати, як я потрапила сюди. Я — Мод Ловелл, але чомусь усі називають мене Мері. Кажуть, що я істерична, вкрай неврівноважена й схильна до насильства.

Доктор Диммонд вважає, що я ідеальна пацієнтка для експериментів із еволюційною практикою медичного гіпнозу. І я йому вірю.

Та що глибше я занурююся в своє минуле, то очевиднішим стає: ув’язнення в Анджелтоні й високі дози ліків потрібні лише для того, щоб змусити мене мовчати.

Одного разу завіса мого безумства розсіюється, і я наважуюся на помсту…