Зачин сюжету характерний для бандитських бойовиків, і на початку роман нагадує «Від сутінків до світанку». Але що далі герої лізуть у тайгу, то більшого запасу крові витрачає автор на сторінках книги, перетворюючи жанр — як вже прийнято казати — на «вітчизняний сплаттерпанк».
Знаменита сімейка Адамсів — ніщо в порівнянні із сімейкою, що живе в тайзі в Помаранчевому будиночку. Знекровлена бабуся не проти скуштувати свіжої крові, дев’ятирічний онук Олег запросто їсть щойно народжених пацюченят, а донька Діна із задоволенням катує в підвалі людей, що потрапили їй до рук.
Братам Ярику й Митричу, а також їхній подрузі Руті, які знайшли тут прихисток, довелося пройти через усі муки пекла, перш ніж вони зрозуміли: хто потрапляє до Помаранчевого будиночка — живим звідти не повертається…