«Велика кімната, що виходить у сад; у лівій стіні одна двері, у правій — двоє. Посеред кімнати круглий стіл, обставлений стільцями; на столик книги, журнали й газети. На передньому плані вікно, а біля нього диванчик і дамський робочий столик. У глибині кімната переходить у скляну оранжерею, трохи вужчу за саму кімнату. У правій стіні оранжереї двері в сад. Крізь скляні стіни видно похмурий прибережний ландшафт, затягнутий сіткою дрібного дощу…» *** Драма про те, як «привиди» минулого та успадковані догми здатні зсередини зруйнувати теперішнє.