Присутність

Якби в нас хтось спитав: «Ви присутні?» — ми могли б після невеликої паузи відповісти: «Так». Саме цією паузою ми позначаємо наш найближчий і безпосередній досвід власного я, на якому ґрунтується впевненість нашої відповіді. У цій паузі ми не маємо на увазі якесь мислення, відчуття чи сприйняття; ми прямо вказуємо на наше я. Воно вказує на саме себе. У цій книзі наше я також називається «усвідомлювальною присутністю» і просто «присутністю». Інколи його також називають «свідомістю» або «буттям».

Фактично це знання нашого власного буття настільки просте й очевидне, і більше того, здається таким незначним, що зазвичай його не помічають. Це забування або упускання з виду нашого найближчого буття, хоча й здається таким дрібним, насправді ініціює майже всі наші думки, почуття, дії й стосунки й є джерелом усякого нещастя. Уся історія людства в індивідуальному й колективному вимірі — це драма, породжена цією втратою нашої справжньої ідентичності, потяг до віднайдення її знову.