— Ти не мій хлопець, Дикуне!
— Правда?
Іронічно вигинаю брову.
— Тебе це не хвилювало, коли ти сама цілувала мене!
— Це була…
Вона намагається виправдатися.
— Випадковість… Та й взагалі, ти — друг мого батька, і я…
Я різко притягаю її до себе.
— Так, — погоджуюсь. — І я доглядаю за тобою, доки його немає поряд. Хватить прикриватися ним, ягідко. Адже ми обоє знаємо, що ти хочеш ще…