«Євгене Миколайовичу, щось затівається, не знаю достеменно чого саме, але… одне знаю: підстава! Мені здається, вас взяли в розробку», — тихо сказав опер прокуророві, відводячи його вбік. Останнім часом Євгенові Миколайовичу й так здавалося, що життя складається з низки прикрих обставин. Псуються стосунки з керівництвом. Без пояснень іде дружина, виявляється бездушною й цинічною коханкою, тяжко хворіє мати, безглуздо гине під колесами його власного автомобіля кіт — єдина живa істота, що залишилася з ним удома… Прагнучи розібратися в причинах того, що відбувається, він таємно проводить розслідування отриманої інформації — і водночас намагається з’ясувати свої особисті стосунки. І при цьому ставить запитання: чи не є сама Життя цими прикрими обставинами? Відповідь оптимістична: обставини приходять і йдуть, а життя триває — і все ж воно прекрасне.