Забрали з пансіону раніше часу? Прекрасно, чудово! І тільки-но я вирішила, що життя налагоджується, як батько без попиту вирішив віддати свою кровиночку в руки невідомого чоловіка. Щасливчику обіцяні рука принцеси, любов народу та придане розміром аж із півкоролівства. І, можливо, будь-яка інша змирилася б із такою несправедливістю, але не я! А якщо я не хочу, якщо всім тілом “ні” відгукується, якщо мені свободи, як повітря? Тоді що?
Відповідь проста: довести жениха до нервового тику, змусити його тікати і валити з дому. Дуже швидко валити. Та зараз мене спершу догнати треба, а женихам під час цього — розуму втративши не бути. У мене нерви міцні, а в них?
Що ж, доведеться перевірити це на практиці й узяти все у свої руки… І женихи самі розбігнуться…