Чесне слово, усе… ну майже все сталося випадково! І про безкоштовний набір до магічних академій я почула несподівано, і на крижану гірку ми з сестрою полізли кататися, не плануючи цього наперед, і тазику, точніше бойового щита, у вартового я позичила мимохіть. І збила, летячи на цьому самому щиті, нахабного білявого незнайомця зовсім не нарочно. Як не нарочно ми з ним провалилися в непідготований портал.
І ось я не знаю де, і цей неможливий тип каже, що через мене ми запізнюємося на вступні іспити, що я рудий чудовисько, що зламала йому плани й загалом бісю його. Але це він просто поки що не звик до мене і не зрозумів, як йому пощастило. А раптом я взагалі рятівниця, охоронниця й удача всього його життя?