Останній берлінський роман Набокова і грізне застереження не лише сучасникам, а й нащадкам.
Головному герою роману Цинциннату Ц. оголошують смертний вирок. Його звинувачують у найжахливішому з злочинів — настільки рідкісному й жахливому, що навіть він не може його назвати, воліючи іносказане «непрозорість». Цинциннат відправляється до своєї камери в гігантській фортеці, де, крім нього, немає жодного ув’язненого. В’язничар Родіон запрошує його на вальс. Цинциннат погоджується. Погоджуватися — тепер усе, що вимагає від нього тоталітарна й безглузда система, жертвою якої він став. Події стають дедалі абсурднішими, і на цьому тлі все виразніше й виразніше проступає єдине важливе й чітке — майбутня страта.