Ліда одразу здалося дивним це збіг — назва нового нічного клубу «Червона вовчиця» і та пісня про червону вовчицю, під звуки якої вмирав її брат Сергій. Його звільнили з табору достроково — через тяжке каліцтво, отримане на лісорозробках. Замість гордого красеня додому повернулася тінь колишнього Сергія — страшна, потворно скалічена. Та вдома він не затримався надовго: поїхав у село, де отруївся, випивши горілки, у старому будинку тітки. Ліда знайшла в плеєрі касету з нестерпно сумною й красивою піснею про вовчицю. Вона нутром відчула: брат наклав на себе руки… І ось вона в клубі «Червона вовчиця» і бачить цю хижу жінку з рудуватим волоссям, яка співає ту саму пісню-зсум. На плівці звучав і її голос… Як же Ліда злякалася, побачивши Ліду! Ліда навела довідки про неї, прочитала справу брата й усе зрозуміла. Її помста буде жахливою!...