«Сашо, як ти міг… ти дивився мені в очі й брехав про свою любов. Усе цей час…»
— «Таня, ти помиляєшся! Не так усе, як ти подумала!»
Я на багато закривала очі, сподіваючись, що справді помиляюся. Але… все зайшло надто далеко, і факти говорять про інше.
Він уміло ховав свою брехню за гарними словами. Сім років шлюбу, маленька донька й дім, наповнений щастям. У нас є все, про що лише можна мріяти!
Та… моєму чоловікові здалося, що цього замало…