Мій чоловік мене зрадив. Він обміняв мене на золото через новий закон. А мені дісталися тавро варнанської діви та виноградник на чужій землі.
Він певен, що за рік я сама прибіжу назад і впаду в його обійми. Наївний!
Поки він вибудовує плани, як урятувати наш шлюб, я вибудовую своє нове життя. Так, піднімати виноградник у часи сухого закону — неймовірно важко, але зрадникам поруч зі мною місця немає. Хай пробирається хоч крізь терня — мені байдуже.
Я навіть скажу йому «дякую», коли він приїде. Його зрада допомогла мені знайти себе справжню й знову зіткнутися з рантарианцем із минулого.
От тільки про деякі пункти закону я й не здогадувалася.