Зрадив? З речами на вихід!

Борис пихкає від вождеління. Над ним, в акробатичній стійці, завмерла фітнес-тренерка. Напружені руки злегка тремтять, підтримуючи на вазі струнке молоде тіло з розставленими в шпагаті ногами.

— Ну, іди ж до мене, моя куколко… — від хвилювання шепелявить мерзотник.

Ненавиджу, коли мене в чомусь перевершують. Крістіна не лише забрала мого чоловіка. Вона посягнула на моє відчуття власної гідності. Хитра, шалена думка закрадається в голову.

«Цікаво, а в темряві вона зможе так само?!»

Думка лише з’явилась, а рука вже тиснула на вимикач.

Світло згасло. Я швидко зникаю в темному коридорі.

Чую за спиною звірячий виття ненаглядного і вереск його «Барбі». Зловтішно ухиляюся. Здібності акробатки явно перебільшені. В темряві різьбу невдало зірвано. А болт — судячи з криків Борюсика — безжально зламано.