Право першої ночі. Свобода за кохання

Я не спала. Лежала на зім’ятих шовкових простирадлах і дивилася в стелю. У спальні було тихо. Ніби я померла. Ніяких почуттів. Ні злості, ні образи. Це прийде пізніше. А поки в душі порожнеча й холод. Він лежав поруч. Сильний, божевільно сексуальний, небезпечний. Той, хто зміг розбудити в мені сховані бажання. Темні, пекучі й такі порочні. Я ненавидітиму себе за це все життя. Мій чоловік віддав його мені в першу шлюбну ніч. Віддав, як річ, як невільницю. Бо так захотів всемогутній Дмитро Рудницький.