У нас є традиція: раз на п’ять років ми з хлопцями збираємося в Вегасі й гуляємо. По-справжньому. П’янки, казино, дебоші.
Росіяни відпочивають… Чому б і ні? Можемо. Уміємо. Практикуємо.
Цього разу я прокинувся в третьосортному готелі поруч із голенькою дівчинкою — і… кільцем на безіменному пальці.
Ми розлучилися. Я майже не пам’ятав її обличчя.
Але минуло три місяці, і мою машину підрізала лихачка.
Та, яка стверджувала, що я — підлець, який кинув її вагітну хресницю й не хоче визнавати батьківство.