— Розповідай, що з тобою сталося? — А можна я мовчки проїду? — із надією цікавиться цей ображений їжачок, що ще там, за бортом, встиг втратити більшість своїх голочок. — Ні. Вважай, що пояснення — це плата за проїзд, — трохи давлю. — Може… А давайте я вас краще поцілую! — раптом ошелешує мене дівчисько. Гриша тихенько регоче спереду. — Ну давай, — несподівано для неї погоджуюся. Пауза. Я можу це порахувати. Секунда, дві, три… Дівчинка робить глибокий вдих, заплющує очі, набираючись сміливості, смішно складає губки бантиком і тягнеться до мене. Що? Вона реально поцілує незнайомого чоловіка? *** Перед смертю мій батько уклав угоду з дуже небезпечною й впливовою людиною. Умови прості: я виходжу заміж за Аліхана Гаджиева, а він виділяє гроші мені на операцію. Хворе серце й шлюбний контракт у дев’ятнадцять — це кінець? Один дуже впертий сірокий майор показав, що це лише початок. Початок нашої з ним історії… Містить нецензурну лайку.