«Бабусю, а після сорока років кохання точно закінчується?» — запитала дванадцятирічна онука Віру Георгіївну. А бабусі було що розповісти на цю тему. Вона вийшла заміж за ідеального чоловіка, якому можна пробачити все — навіть легкі закоханості й зради. Але біда в тому, що з певного часу Верочка стала помічати: ідеальний чоловік дедалі частіше поглядає в бік її ж найкращої подруги, і пристрасті з роками не стихають — навпаки, спалахують із новою силою, досягаючи свого піку саме ближче до сорока років…
До авторської збірки Аріадни Борисової увійшли оповідання й повісті. Усі вони — про внутрішню свободу, людські страхи і, звісно ж, про кохання.