Повторення пройденого

17 год. 49 хв.

Мова російська

Читець Надія Винокурова

Опис

Якби ця книжка була трішечки тоншою, її можна було б прочитати за одну ніч як захопливий роман. Та життя Людмили Павлівни Ейзенгардт (у шлюбі — Міклашевської) справді схоже на роман, персонажі якого — відомі письменники, актори, режисери, художники (перелік їх дрібним шрифтом займає 5 сторінок). Вона тісно спілкувалася з Горьким і його оточенням, була знайома з Блоком, Ахматовою, Мандельштамом, Уеллсом, з паризьким оточенням Еренбурга, співпрацювала з Маршаком. За нею цілком серйозно залицялися Фєдін і Зощенко, руку й серце пропонував молодий Заболоцький. Вона жила в одній квартирі з Т. Л. Щепкіною-Куперник. І так далі, і так далі.

«Повторення пройденого» язик не повертається назвати затасканим словом «мемуари», хоча розповідь документальна, і взагалі це улюблений жанр сучасного читача. Це справді дуже добра проза з яскравими епізодами та деталями. Скажімо, портрет Лілі Брік: "… велике, яскраво намащене помадою ротик ніяк не міг зімкнутися над рівними зубами, а маленький кирпатий носик теж дивився на всіх широко розкритими ніздрями. Чого в ній було більше: самовпевненості, владності, чуттєвості, самозадоволення? Усього було багато. /.../ Вона усміхалася й дивилася на всіх не то очима, не то ніздрями".