Повісті. Новели. Ненаписані романи

13 год. 28 хв.

Мова російська

Автор Юліан Семенов

Читець Сергій Дадико

Опис

Замість передмови

Хочу запропонувати увазі читачів короткі сюжети з «Ненаписаних романів», які вже ніколи не стануть романами: не встигну, на жаль.
У новелах немає вигадки: вони побудовані на зустрічах із живими свідками та учасниками описаних подій.

Письменник не прокурор. Він має право на свою версію історії, хоча найвищим правом безстороннього судді є саме Історія. Прагнення до однозначних оцінок приховує або невпевненість у собі, або страх перед самою думкою. Лише ті висновки, до яких людина приходить самостійно, і формують її моральну позицію.

Головне, що мене займало, коли я працював над цією річчю, — це проблема необмеженої влади в роки, які зараз називають періодом культу особи.

Механіка такого роду влади, її непохитна й неконтрольована воля, що зводить громадянина великої країни до рівня «гвинтика», — ось що є трагічним і тривожним, ось що слід у першу чергу аналізувати — без гніву й упередженості.

Розуміння такого роду феномену має допомогти виробити в кожному з нас громадянський спротив навіть найлегшим рецидивам можливості відродження чогось подібного в тій чи іншій формі.

Зміст:

Повісті
Тримайся за хмари!
Пан більшовик
Життя комісара Іванова
Новели
Казнь отамана
Нічне чергування
Ненаписані романи
37–56. Літо 37-го
Осінь 52-го
Тієї ночі в Ярославлі
Доля солдата в Америці
Напередодні першого травня
Перший день свободи
Хай живе Ворошилов, або роздуми втомленої людини
Дюкло