Повісті та оповідання

Генрик Сенкевич, польський письменник, автор історичних романів, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року, належав до плеяди видатних польських реалістів XIX століття. У ранніх повістях і оповіданнях, представлених у пропонованому збірнику, видно інтерес автора до тем згасання патріархального побуту («Старий слуга», «Ганя») та долі селянства («Янко-музикант»). Останнє стало найпопулярнішим оповіданням Сенкевича в Росії: лише до 1917 року його видавали приблизно 40 разів, і воно було перекладене В. Г. Короленком. Оповідь «Фонарщик на маяку» розповідає про тугу за Батьківщиною поляка, закинутого на чужину, учасника повстання 1830–31 років. У оповіданні «Бартек переможець» мовою гіркої сатири йдеться про германізацію та глум над польським селянином у тій частині Польщі, що перебувала під владою Пруссії. Теми багатьох романів Сенкевича присутні в написаних ним раніше оповіданнях, так, наприклад, «Та третя» передує романам про сучасність.