Старинний класичний роман — гордість і слава японської літератури. Найкращі зразки цього жанру міцно ввійшли до золотого фонду всесвітньо відомих шедеврів давньої класики. До них належить японська повість X століття «Отікубо моноготарі» («Повість про прекрасну Отікубо»), створена на всесвітньо відомий сюжет казки про злої мачуху й гнаної падчерицю. У цих творах ще багато казкових мотивів, багато чарів, однак можна виявити й риси пізнішого любовного куртуазного роману. Так «Повість про прекрасну Отікубо» густо насичена побутом, зображеним у багатьох барвистих подробицях, а магічно-казкові елементи поступаються місцем «звичайному чуду» кохання. І хоча всім подіям повісті дано реальні мотивування, вони все одно лишаються неймовірними, бо підкоряються іншій правді, що діє у фантастичному світі народної вигадки, де завжди торжествують добро і справедливість. Від часу виникнення «Повісті про прекрасну Отікубо» минуло ціле тисячоліття, однак це дещо наївне й простодушне творіння має місце для гумору, а також для тонких і поетичних спостережень; і досі його читають та люблять не лише в Японії, а й по всьому світу.
Зміст
Передмова
Повість про старця Такеаторі (IX — X ст.)
Повість про прекрасну Отікубо (X ст.)
Непрошена повість (XIV ст.)