Постіндустріальна балада

Ігор Вайсман визначає епоху, в якій ми живемо, як передапокаліптичну. Змінюється клімат, зникають дикі тварини, планета перетворюється на звалище відходів, а обличчя людей дедалі менше схожі на натхненні портрети з картин минулого. Звідси й сумні історії героїв оповідань Вайсмана — людей із оголеною совістю, яка іскрить від будь-якої зустрічі з несправедливістю. Вони намагаються протистояти негативним явищам, але їхніх можливостей надто мало.